Розвиток і розміщення промислового комплексу України - Рефераты по географии
План:
Роль промислового комплексу у розвитку господарства України.
Структура промислового комплексу і її динаміка.
Територіальні особливості і специфіка розміщення галузей промислового комплексу України.
Висновки зондування території України по рівню промислового розвитку.
1. Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35 % населення, зайнятого у народному господарстві.
Промисловість як провідна ланка господарства України визначає рівень її економічного розвитку, спеціалізацію економіки, маштаби участі в територіальному поділі праці й інтенсивності територіально-економічних зв’язків.
2. Структура промислового комплексу:
Важка промисловість:
- машинобудівний комплекс,
- металургійний комплекс,
- хімічно-лісовий комплекс,
- промисловість будівельних матеріалів,
- паливно-енергетичний комплекс.
Легка промисловість.
Харчова промисловість.
| Галузі промисловості | 1990 р. | 1998 р. |
| Вся промисловість | 100,0 | 100,0 |
| Електроенергетика | 3,2 | 14,7 |
| Паливна промисловість | 5,7 | 11,5 |
| Металургійна | 12,6 | 24,7 |
| Хімічна і нафтохімічна | 6 | 6,5 |
| Машинобудівна і металообробна | 30,7 | 15,5 |
| Лісова і деревообробна | 2,9 | 1,7 |
| Промисловість будівельних матеріалів | 3,4 | 3,3 |
| Легка промисловість | 10,8 | 1,5 |
| Харчова промисловість | 22,6 | 15 |
| Інші галузі | 2,7 | 5,6 |
За радянський період розвитку економіки виробництво засобів виробництва (групи А) розвивалося найбільше, а його частка в загальному обсязі виробництва становила 71,2 % (1989 р.). Частка виробництва групи Б (виробництво предметів споживання) становила 28,8 %. З 1990 р. почалися структурні зміни, спрямовані на виробництво товарів народного споживання. У 1995 р. частка цієї ланки промисловості становила 30,8 %. Ці прогресивні зміни мають і негативні риси тому, що головний його чинник пов’язаний з найбільшими темпами зниження виробництва групи А. Особливо це стосується галузей, які не мають достатньої сировинної бази або є труднощі в її розвитку. Найбільший спад виробництва відбувається в нафтопереробній, хімічній та нафтохімічній, вугільній промисловості, чорній металургії, будівельній індустрії.
Незважаючи на те, що частка виробництва товарів народного споживання збільшується, загальний обсяг виробництва значно зменшується. Це пов’язано з загальною економічною кризою: важким фінансовом становищем, високим рівнем інфляції, розпадом господарських зв’язків з країнами близького зарубіжжя.
3. Промислове виробництво розміщене по території республіки нерівномірно. Найвища його просторова концентрація склалася в індустріально розвинутих областях з переважанням підприємств важкої промисловості (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька). Виділяються також Київська (включаючи м. Київ), Харківська, Одеська, Львівська та інші області, де основний обсяг промислового виробництва територіально зосереджений в обласних центрах.
