Страница: 2/6

1930 р.

Введено в експлуатацію перші агрегати КРЕС і ЕСХАР (Київської і Харківської районних електростанцій).

Створення перших акціонерних енергокомпаній (Киевток, Донбассток та ін.) і диспетчерських центрів

1932 р.

Пуск першого гідроагрегату ДніпроГЕС.

Введено в експлуатацію ПЛ-154 кВ ДніпроГЕС-Донбас.

Створено Всесоюзне наукове інженерно-технічне товариство енергетиків (ВН¦ТТЕ). В Україні організації ВН¦ТТЕ працювали в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі

1935 р.

Створення Донбаської, Дніпровської і Харківської енергетичних систем

1940 р.

Введена в дію ПЛ-220 кВк Дніпро-Донбас.

Створена об'єднана Південна енергетична система з центральним диспетчерським керуванням

1944-1950рр.

Відбудова зруйнованих війною електростанцій і електромереж України

1953-1958рр.

Пуск першого енергоблока 100 МВт на Миронівській ДРЕС, введення агрегатів на Добротвірській, Луганській, Придніпровській ДРЕС

1959 р.

Пуск енергоблоків 150 МВт на Придніпровській ДРЕС. Пуск перших гідроагрегатів на Кременчуцькій і Дніпродзержинській ГЕС

1961 р.

Споруджена перша в Україні ЛЕП-330 кВ Кременчук-Черкаси-Київ.

Початок введення енергоблоків 200 МВт на Луганській і Старобешівській ДРЕС, а згодом - на Зміївській, Бурштинській, Курахівській ДРЕС

1962 р.

Створено Міністерство енергетики та електрифікації України.

Споруджена перша у світі лінія електропередачі постійного струму Волгоград-Донбас напругою 800 кВ довжиною 473 км.

Лініями електропередачі Україна з'єдналася з енергосистемами Угорщини, Чехословаччини, Польщі і Румунії

1963 р.

Розпочалося введення енергоблоків 300 МВт на Придніпровській, а згодом на Криворізькій, Зміївській, Трипільській, Ладижинській, Запорізькій, Вуглегірській, Зуївській ДРЕС

1964 р.

Введена в дію Дніпродзержинська ГЕС потужністю 350 МВт.

1965 р.

В Україні працює близько 1600 малих ГЕС.

Сформована об'єднана енергетична система України

1967 р.

Введено перший енергоблок 800 МВт на Слов`янській ДРЕС

1968 р.

З ініціативи регіональних відділень Всесоюзного науково-технічного товариства (НТТ) створено Українське республіканське правління НТТ енергетики та електротехнічної промисловості

1970 р.

Введена в дію перша в СРСР Київська гідроакумулююча електростанція потужністю 225 МВт

1973 р.

Введена в експлуатацію електропередача 750 кВ ПС 'Донбаська' - ПС 'Західно-Українська'

1974 р.

Прийнята в експлуатацію друга черга ДніпроГЕСу

1975 р.

Завершено будівництво каскаду Дніпровських гідроелектростанцій.

Створена Рада старійших енергетиків України.

Розпочато спорудження Південно-Українського енергокомплексу в складі АЕС, ГЕС і ГАЕС

1976 р.

На Київській ТЕЦ-5 введений в експлуатацію теплофікаційний енергоблок потужністю 250/300 МВт. У подальшому такі агрегати введені на Київській ТЕЦ-6 і Харківській ТЕЦ-5

1977 р.

Введення в експлуатацію першого енергоблока на Чорнобильській АЕС потужністю 1000 МВт з реакторами РБМК-1000.

Завершилося спорудження 6 енергоблоків потужністю по 800 МВт на Запорізькій і Вуглегірській ДРЕС, потужність кожної з цих електростанцій досягла 3600 МВт

1986 р.

26 квітня. Аварія на енергоблоці №4 Чорнобильської АЕС.Завершено будівництво Рівненської АЕС із двома енергоблоками ВВЕР-440 і одним енергоблоком ВВЕР-1000

1987 р.

Введена в експлуатацію Хмельницька АЕС потужністю 1000 МВт

1989 р.

Введена в дію Південно-Українська АЕС із трьома енергоблоками ВВЕР-1000

1991 р.

Загальна довжина електромереж України перевищила 1 млн.км. Українське правління НТТЕіЕП реорганізувалося у Науково-технічну спілку енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ)

1993 р.

Створено Українське ядерне товариство

1994 р.

Створена Національна комісія регулювання електроенергетики України

1995 р.

Завершено спорудження найбільшої в Європі Запорізької АЕС потужністю 6 млн.кВт

1997 р.

Прийнято Закон України 'Про електроенергетику'

2000 р.

Створено Міністерство палива та енергетики України

2000 р.

Закрито Чорнобильську АЕС.

3. Передумови і фактори розміщення підприємсв ТЕК.

Напрям, динаміка, склад і структура господарства України зумовлювалися значною мірою її політичним статусом. Він характеризувався тим, що Україна в основному не мала своєї повноцінної державності. У ті короткі періоди, коли ця державність формувалася, не було змоги організувати господарське життя, виходячи з національних інтересів українського народу. Крім того, Україна у більшості випадків була поділена між сусідніми державами. У різний час це були Польща, Росія, Литва, Австрія, Туреччина та інші.

Теплоенергетика, як галузь народного господарства зародилася фактично в 20-му ст., більшу частину якого Україна входила до складу Раднського Союзу. Україна майже повністю копіювала динаміку господарства СРСР, а довготривалий період застою (від 60-х років) повністю відобразився в такомуж застої на Україні. Окремі злети в в господарському розвитку України пояснюється тим, що її активно залучали до розв’язання всесоюзних програм, втому числі і енергетичної.

У розвитку та розміщенні господарсива України важливу, часом вирішальну, роль відігравали позаекономічні фактори – військово-політичні чи навіть ідеологічні. Це деякою мірою стосується і підприємсв енергетики, особливо атомної. На розміщення підприємств теплоенергетичної галузі все таки більшою мірою впливали економічні та природні фактори. Це пояснюється тим, що теплоенергетика має значний ступінь залежності від природних ресурсів.

Проаналізуємо трохи детальніше фактори, що вплинули на сруктуру теплоенергетичного комплексу України.

Паливний фактор. До паливомістких відносять виробництва, що поглинають багато тепла. Такі підприємства розташовуються поблизу паливних баз. Особливе місце серед паливомістких галузей належить теплоелектростанціям.. Для ДРЕС потужністю 3 млн. кВт (таку потужність має низка теплоелектростанцій у Донбасі і Придніпров’ї) треба приблизно 6,5 млн. т. у. п. на рік. Зрозуміло, що ДРЕС, які обслуговують широке коло споживачів електроенергії, повині розташовуватися поблизу джерел палива. Оскільки передавати електроенергію на великі відстані не вигідно через чималі втрати в мережі, ДРЕС притягують до себе енергомісткі виробництва. Це можна сказати про великі електростанції Донецько-Придніпровського району (Придніпровська, Слов’янська, Вуглегірська тощо).

Фактор робочої сили. Фактор робочої сили останім часом все менше впливає на формування галузевої структури господарства. Скоріш навпаки, структура господарства визначає географію розміщення трудових ресурсів. Це значною мірою стосується енергетичної галузі. Багато електростанцій породили такзвані міста супутники, в яких живуть в основному енергетики. Наприклад Бурштинська і Добротворська ТЕС. Не можна в зв’язку з цим не згадати сумновідоме місто Прип’ять, породжене Чорнобильською АЕС.

Споживчий фактор. Як вже говорилося, географія розміщення споживачів електроенергії суттєво впливає на структуру теплоенергетики. Якщо електричний струм ще можна передавати на великі відстані, то то тепло від теплоцентралей не можна транспортувати далі ніж 30 км. (інакше воно розгубиться в мережі). Тому ТЕЦ споруджуються лише у великих містах.

Згадаємо ще екологічний фактор. Цей фактор протягом багатьох років мало враховувався або просто ігнорувався, за що ми, наші діти і онуки будемо ще довго розплачуватися. Не виняток і підприємства енергетичної галузі (ЧАЕС, Дніпровські ГЕС та ін.). Екологічні проблеми сучасної Української теплоенергетики будуть розглянуті в цій роботі окремим пунктом.

4. Теплоенергетика сьогодні.

4.1. Сруктура ТЕК України.

Українська електроенергетика (див. Додаток №3) складається з восьми електроенергетичних систем:

Днiпровська

Донбаська

Захiдна

Кримська

Пiвденна

Пiвденно-Захiдна

Пiвнiчна

Центральна

До них входять такі енергопостачаючі компанії:

Вiнницяобленерго

Волиньобленерго

Днiпрообленерго

Донецькобленерго

Житомиробленерго

Закарпаттяобленерго

Запорiжжяобленерго

Київенерго

Київобленерго

Кiровоградобленерго

Крименерго

Луганськобленерго

Львiвобленерго

Миколаївобленерго

Одесаобленерго

Полтаваобленерго

Прикарпаттяобленерго

Рiвнеобленерго

Севастопiльмiськенерго

Сумиобленерго

Тернопiльобленерго

Харкiвобленерго

Херсонобленерго

Хмельницькобленерго

Черкасиобленерго

Чернiвцiобленерго

Чернiгiвобленерго

Електричний струм виготовляють такі енергогенеруючі компанії:

ВАТ "Днiпроенерго"	Запорiзька ТЕС Криворiзькi ТЕС Пиднiпровська ТЕС
ВАТ "Захiденерго"	Бурштинська ТЕС Добротворська ТЕС Ладижинська ТЕС
ВАТ "Донбасенерго"	Зуївська ТЕС Курахiвська ТЕС Луганська ТЕС Слов'янська ТЕС Старобешiвська ТЕС
ВАТ "Центренерго"	Вуглегiрська ТЕС Змiївська ТЕС Трипiльська ТЕС
ДАГК "Днiпрогiдроенерго"	Каскад КиївГЕС i ГАЕС Канiвська ГЕС Кремечуцька ГЕС Днiпродзержинська ГЕС Днiпровська ГЕС Каховська ГЕС
ДАЕК "Днiстрогiдроенерго"
Нацiональна атомна енергогенеруюча компанiя "Енергоатом"	Запорiзька АЕС Пiвденно-Українська АЕС Рiвненська АЕС Хмельницька АЕС Чорнобильська АЕС(зупинено 15 грудня 2000 р.)

1	2	3	4	5	6