Страница: 2/4

Продовження таблиці 2.

Освіта, культура, наука	96	10,5
Охорона здоров’я, фізична культура, спорт та соціальне забезпечення	57	3,2
Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування	23	1,5
Інші	331	23,2

В перспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючих в таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво. На виконання обласної Програми зайнятості населення у 1998 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту не конкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовані 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис. чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис. чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис. чол. (116%).

Проте на зареєстрованому ринку праці в 1998 році продовжувалась тенденція зростання обсягів безробіття. Кількість громадян, яким надано статус безробітного, порівняно з минулим роком зросла в 1,33 рази і становила на початок 1999 року 29,5 тисяч чоловік. Рівень зареєстрованого безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункта і на 1 січня 1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю витрачено 5,8 млн. грн.

Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад (без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді – 130,6 грн. (на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона становила 18,7 млн. грн. Особливо складне становище спостерігається в галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із виплати заробітної плати склала 132 млн. грн. і зросла в порівнянні з початком року в 1,6 рази.

В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та металообробці, промисловості будівельних матеріалів.

За вартістю валової продукції на першому місці стоїть харчова промисловість, на другому – машинобудування, на третьому — легка.

На території області кількість промислових підприємств на самостійному балансі складає 434 підприємства. З них електроенергетика – 8,

паливна промисловість – 1, Чорна металургія – 5, хімічна і нафтохімічна – 17,

машинобудування та металообробка – 108 з них машинобудування – 66 та інші.

В області споруджені теплові електростанції, працює нафтопереробний завод – в Одесі, який виробляє моторне і дизельне паливо, гас, бітум, мастила тощо.

На території області є гірничодобувна промисловість. Видобу­вається залізна руда, яка готується і транспортується на маріупольські металургійні заводи. В Одесі є сталеплавильний завод та окремі ливарні цехи на інших підприєм­ствах Одеси.

Є окремі судноремонтні заводи в Одесі. Виділяється Одеський завод великого кранобудування, що виго­товляє дизельні крани вантажністю до 100 т, Одеський автоскла­дальний завод (причепи, напівпричепи, фургони).

Сільськогосподарське машинобудування представлене Одеським заводом, який робить – тракторні плуги, запасні частини й обладнання для сільськогосподарських машин.

Верстатобудування зосереджено в Одесі – два заводи, що про­дукують універсальні верстати та верстати з ЧПУ.

Промислові потенціали та матеріально-енергетичні ресурси.

Виробництво кіноапаратури зосереджено на Одеському заводі "Кінап", поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні й електронно-гравірувальні автомати – в Одесі.

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Най­більші підприємства – Одеський суперфосфатний, Одеський хіміко-фармацевтичний та фар­бовий.

Промисловість будівельних матеріалів не досить розвинена, у значних кількостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заво­дах виготовляють залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють в області, проте його не вистачає для власних потреб.

Таблиця 3. Виробництво цементу, тис. т

1995	1996	1997
267	203	242

Целюлозно-паперова і деревообробна промисловість зосеред­жена в Ізмаїлі.

У легкій промисловості виділяється текстильна галузь. Це Одеська конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі. Є трикотажні комбінати в Одесі. Взуття виготовляють також в Одесі.

Велике значення має харчова промисловість, що ґрунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроо­лійна, рибна, м'ясна, тютюнова галузі. М'ясна пред­ставлена м'ясокомбінатами в Одесі та Ізмаїлі. Такі галузі, як масло­робна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно на всій території області. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод. Пло­доконсервна промисловість ізмаїльським та одеським заводами.

Раніше в області працювало понад 20 % виноробних підприємств, найбільші й найвідоміші з них були у Одесі, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському та ін. У період так званої боротьби з алкоголізмом частину з них закрили, виноградники вирубали, тару знищили. Нині виноробні й виноградарські підприєм­ства і господарства починають відбудовуватись.

У області є великі елеватори у Одесі. Менше розвинена цукрова промисловість – зосереджена у Одеському районі.

Природньо-ресурсні потенціали.

Одеська область розташована на південному-заході України. На півночі межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською областями, на заході – з Молдовою, на південному-заході – частина державного кордону України з Румунією. На півдні і південному-сході омивається водами Чорного моря. До області належить острів Зміїний. Площа 33,3 тисяч км кв. (5,5 % території України). Населення 2638,2 тисяч чоловік (1990, 5,1 % населення країни). Центр – місто Одеса.

В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного підпорядкування (Одеса, Білгород–Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ, Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів.

Широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну й великих річкових магістралей визначає головні позитивні риси економіко-географічного положення області і зумовлює її потужні транспортно-розподільчий і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій та лісостеповій природних зонах пов'язане її головне природне багатство – земельні ресурси.

Територія Одещини дуже витягнена, з півночі на південь вона простяглася від 45° до 48° північної широти. Тому окремі її частини помітно відрізняються своїми природними умовами.

Більша частина області лежить на Причорноморській низовині на північ і північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня здебіль­шого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід, до узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок яри та балки особливо в межах відрогів Подільської височини де різниця між рівнем вододілів і долин становить пересічно 100 м. Чим далі на південь, тим спокійніший менш хвилястий рельєф.

Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України, середня і південна – у степовій. У ґрунтовому покриві переважають звичайні і південні чорноземи. Лісів мало, більш-менш площі займають вони в лісостеповій зоні.

Клімат переважно теплий і посушливий. Середньорічна температура тут коливається від +7,7° – на півночі області до +11,1° – на півдні. Безморозний період триває від 170 до 210 діб. Річна кількість опадів – від 350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Природні умови сприятливі для вирощування найцінніших сільськогосподарських культур: озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В північній і центральній частинах області добре ростуть цукрові буряки, в південній частині широко розвинуто виноградарство.

По території області протікає чимало річок. Північну її частину займають басейни Савранки і Кодими – правих приток Південного Бугу, який тече по границі між Одещиною і Кіровоградщиною. На південному сході протікає Дністер який впадає в Дністровський лиман – велике водоймище площею в 360 кв. км розташоване в межах області. На півдні – нижня течія Дунаю та його Кілійське гирло, по яких проходить державний кордон між Україною і Румунією. На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між Кілійським гирлом та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них прісноводні – Кагул, Ялпуг, Катлабух і Китай.

Рельєф району в цілому не створює значних перешкод для меха­нізації польових сільськогосподарських робіт, будівництва промисло­вих споруд, розширення міст і селищ, шляхового будівництва, а неве­ликий загальний нахил поверхні сприяє іригаційному будівництву.

Добре забезпечена Одеська область сировиною для будівельної індустрії – різноманітними вапняками, глинами, квар­цовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулка­нічними туфами. Будівельні матеріали поширені скрізь.

У численних соляних озерах та лиманах є значні запаси солей натрію, хлору, брому, особливо у Сиваші, ресурси якого практично невичерпні. Солі озер та лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.

На півдні Одеської області виявлено родовища нафти і газу.

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та мінеральні джерела району.

Тривалість безморозного періоду коливається від 160–170 днів на півночі району до 250 днів на Південному березі Одеської області, вегетаційний період – відповідно від 215 до 297 днів. Район дуже посушливий.

Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто трапляються посу­хи, що супроводяться суховіями і пиловими бурями, які завдають значної шкоди сільському господарству.

Ґрунти району різноманітні. Розміщення їх має добре вираже­ний зональний характер. У північно-західній частині області поши­рені опідзолені чорноземи, у степовій зоні – мало гумусні чорнозе­ми і темно-каштанові слабо солонцюваті ґрунти. Ґрунти району мають добру структурну будову і при застосуванні правильних агротехнічних методів обробітку та зрошення дають стійкі високі врожаї. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а теплий клімат і при­морське положення – перетворенню району на велику здравницю.

Переважна більшість території району розташована у степовій зоні, лише на північному заході частина й лежить у лісостеповій зоні. Природна рослинність більшої частини району – степова. Під лісом зайнято не більше як 1,5–2,5 % його території.

Важливе народногосподарське значення в житті області має Чорне море. На його узбережжі знаходиться великий промисловий центр та порт Одеса. У водах цього моря водиться промислова риба (кефаль, скумбрія, пеламіда, камбала, осетрові, оселедці, бички). Найбільший вилов риби в Керченській протоці, коли риба восени йде з Азовського у води більш теплого взимку Чорного моря. У північно-західній частині Чорного моря росте водорість філофора, з якої виготовляють агар-агар, що застосовується в харчовій промисловості.

4. Економічні зв’язки Одеської області.

Зовнішньоекономічні зв’язки за січень-листопад 1998 року Одеська область здійснювала з 82 країнами.

За даний період спостерігається скорочення обсягів експорту-імпорту товарів. Оборот зовнішньої торгівлі товарами області за січень-листопад 1998 року склав 186436,19 тис. доларів США, що на 36,0% менше проти відповідного періоду минулого року. При цьому обсяги експорту склали 99087,93 тис. доларів США, імпорту – 87348,26 тис. доларів США, що, відповідно, на 40,3% і 30,2% менше, ніж за відповідний період минулого року. Коефіцієнт покриття імпорту-експорту становив 1,1 (за відповідний період 1997 року – 1,3).

Найбільшу частку експортних поставок області становив текстиль та текстильні вироби – 17,9% до загального обсягу експорту, де на одяг та предмети одягу припадає 16,5% цього обсягу. Значне місце експорту серед груп товарів займає експорт живих тварин та продукції тваринництва – 15,2%, в основному за рахунок м’яса і субпродуктів – 13,0%. Питома вага експортованих машин та устаткування складає – 12,7% (з них механічних – 12,1%, електричних – 0,6%).

На поставки продукції харчової промисловості також припадає 12,7% експорту (в тому числі виробів м’яса, риби – 5,6%, продуктів переробки плодів, овочів – 3,4%, цукру – 1,0%), продуктів рослинного походження – 10,3%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 5,7%.

Триває процес зниження частки експортних поставок, які здійснюються за умови товарообмінних, тобто бартерних операцій. Товарообмінні операції підприємства області здійснювали з партнерами з 28 країн. За січень-листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6% проти 17,7 відповідного періоду минулого року.

Найбільша питома вага від загального обсягу експорту серед товарів за умови прямого товарообміну у Російську Федерацію – 33,3%, Білорусь – 30,9%, Молдову – 14,7%, Туркменістан – 4,3%, Угорщину – 3,6%.

Питома вага бартерних (товарообмінних) операцій імпорту у порівнянні з відповідним періодом попереднього року зменшилась з 14,9% до 8,2%. Найбільші обсяги імпортних надходжень по бартеру здійснювались з Російської Федерації – 46,9% від загального обсягу бартерного імпорту області, Білорусі – 31,1%, Китаю – 4,6%, Італії – 2,3%, Угорщини – 2,0%.

5. Розміщення і показники економіки сільського господарства.

Агропромисловий комплекс Вінниччини включає в себе сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Його основна сфера – сільськогосподарське виробництво – посідає провідне місце в країні. Область характеризується, з одного боку – відносно високим рівнем інтенсифікації, а з іншого – зниженням темпів росту валової продукції протягом останнього десятиліття.

Таблиця 4. Посівні плащі сільськогосподарських культур в Одеській області за 1997 рік.

Вся посівна площа, тис. га	Зернові культури	Цукрові буряки	Соняшник
44,5	32,8	0,2	7,4

1	2	3	4